Цей день відзначають з метою привернення уваги громадськості до проблеми сліпоти, порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору. Крім того, він є основною подією глобальної ініціативи з профілактики сліпоти «Бачення 2020: право на зір», створеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Міжнародним агентством з профілактики сліпоти.
У всьому світі близько 285 мільйонів осіб страждають від порушень зору, з яких 45 млн. вражені сліпотою і 246 млн. мають знижений зір.
Сліпота – це нездатність бачити. Провідні причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, вікову дегенерацію жовтої плями, помутніння рогівки, діабетичну ретинопатію, трахому і захворювання очей у дітей (наприклад, викликані дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, викликана неконтрольованим діабетом.
В Україні серед первинних інвалідів по зору найтяжчі ступені інвалідності (1 та 2 групи) мають інваліди на глаукому (I гр. – 36,7 %, II гр. – 14,8 %). Вірогідність сліпоти на одне око через 20 років після виникнення глаукоми складає 27 %, на обидва – 9 %. Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Однак, своєчасна діагностика та адекватне лікування з регулярним контролем допомагають зберегти зорові функції. Факторами, які спричиняють зростання кількості інвалідів, хворих на глаукому, є пізня стадія хвороби на момент її виявлення та недостатня інформованість населення щодо тяжкості захворювання.
Майже третина сліпих та слабкозорих спостерігається серед інвалідів з патологією очного дна (27,6 %). Це пов’язано із зростанням в Україні поширеності судинних захворювань, цукрового діабету, що призводять до тяжких змін сітківки (вікова дегенерація сітківки, діабетична ретинопатія, тощо).
За останні роки збільшилася кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, астигматизму тощо. Так, серед дитячого населення поширеність короткозорості складає 30 % серед усіх захворювань очей, серед дорослого – 12 %. Користування електронними пристроями, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності населення щодо профілактики розвитку короткозорості – основні причини такої ситуації.
Втім, більшість випадків розвитку короткозорості, настання інвалідності внаслідок глаукоми, захворювань сітківки можна попередити. Головне – це дотримання зорової гігієни, рання діагностика захворювань, своєчасне лікування захворювань, моніторинг перебігу хвороби. Такі скарги, як поява мушок перед очима, випадіння в полі зору, затуманення або погіршення зору, викривлення прямих ліній, часта зміна окулярів свідчать про захворювання сітківки та зорового нерва й потребують негайної консультації лікаря.
