16 вересня 2016 року під час прес-брифінгу, який проводився в рамках Міжнародного заходу з протидії поширення туберкульозу, експерти обґрунтували доцільність впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз (ТБ) як однієї з найважливіших складових реформування системи охорони здоров’я заради подолання епідемії туберкульозу в Україні.
Йдеться про лікування закритої форми ТБ поза стаціонарами, на рівні первинної ланки медичної мережі та в домашніх умовах. Завдяки врахуванню індивідуальних потреб пацієнтів це сприятиме більшій прихильності хворих до лікування, що, безумовно, допоможе зменшити поширеність хвороби. Саме таку, зручнішу для хворих допомогу, називають пацієнт- орієнтованим підходом.
Необхідність переходу до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем амбулаторної протитуберкульозної допомоги виникає у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії з розповсюдженням мультирезистентного туберкульозу (МРТБ). У нашій державі це перейшло у справжню катастрофу – ми входимо до п’ятірки країн світу з найважчим тягарем МРТБ! На жаль, Україна досі має і найгірші в Європі показники успішності лікування туберкульозу – виліковуються лише 71% нових випадків у та 38,6% випадків МРТБ. За оціночними даними експертів ВООЗ, у 2015 році близько 23% хворих на ТБ в Україні взагалі не було виявлено. Поширеність всіх форм активного ТБ у 2015 році склала майже 85 осіб на кожні 100 тисяч населення.
«У більшості випадків скорочення термінів перебування хворого у лікарні, а деколи й початок лікування вдома (за наявності умов для інфекційного контролю) є більш доцільними» - повідомив виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков, - «З точки зору громадського здоров’я лікування у стаціонарі не запобігає поширенню ТБ, адже основне розповсюдження інфекції відбувається ще до постановки діагнозу та госпіталізації. Ризик передачі інфекції від хворого на ТБ значно зменшується через 14 днів від початку ефективного лікування. А перебування в стаціонарах часто призводить до внутрішньолікарняного інфікування хворих резистентними (тобто такими, що не піддаються лікуванню основними протитуберкульозними препаратами) штамами бактерій».
Госпіталізація людей, які цього не потребують, є з одного боку марною тратою фінансових та людських ресурсів, а з іншого може негативно позначитися на роботі або соціальному житті хворого та його родиниї. За даними експертів, скорочення часу перебування хворих в стаціонарах хоча б на 1 день протягом року, може зекономити Україні щонайменше 50 млн. грн.
«Наразі ми фіналізуємо Концепцію Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017—2021 роки та Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року. Вони будуть відповідати міжнародним нормам і ми будемо активно працювати над їх впровадженням», - зазначила заступник Міністра охорони здоров’я з питань громадського здоров’я та євроінтеграції Оксана Сивак.
«Сьогодні у протитуберкульозних закладах України функціонує 16 тис. ліжок, але лише 55% таких установ відповідають вимогам інфекційного контролю, що створює значний ризик інфікування стійкими штамами у стаціонарі», - інформувала директор Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України Наталія Нізова. - «Хворі на туберкульоз без бактеріовиділення можуть лікуватися в амбулаторних умовах без ризику інфікувати мікобактеріями оточуючих. Така практика наразі довела свою ефективність у Європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ».
Наразі нашій державі надається багатостороння міжнародна підтримка для реформування підходів у подоланні епідемії туберкульозу та підготовки суспільства прийняти нові моделі лікування. Для таких реформ вкрай важливим є готовність органів влади до рішучих кроків.
За матеріалами прес-служби МОЗ